ОмскАвтоСклад

Борщівська селищна рада Балаклійського району

Головна

Борщівська сільська рада Балаклійського району Харківської області охоплює один населений пункт – село Борщівка , яке знаходиться у південно-східній частині Харківщини на відстані 12 км від районного центру міста Балаклія, 9 км від залізно - дорожньої станції Балаклія і 5 км від автодороги Харків – Довжанський.

Населення села Борщівка складає 1034 чоловіки.

Село Борщівка засноване у 1818 році. Так сплановане його розташування,  так рівненько рядочками розміщені вулиці,  що, глянувши на нього з пагорба, бачиш справжній шедевр, райське місце, «Село на нашій Україні - неначе писанка село».

Історичний шлях розвитку села Борщівка  складний. Чимало випробувань довелося винести селянам. В 1905 році у селі почав працювати невеличкий цегляний завод, який забезпечив будівництво нової кам'яної церкви, також з місцевої цегли побудували приміщення двох земських шкіл. У 20-тіроки було 569 домогосподарств, в яких проживала 3571 особа.1933-1934 роки були жахливими. Жертвами голодомору стали 1106 осіб. Друга світова війна забрала життя 331 односельця. Після Великої Вітчизняної війни село Борщівка почало відроджуватися, відбудовуватися. Були створені два колгоспи - Червоний Перекоп та Червона нива, які пізніше були перейменовані у колгоспи Імені Мікояна та імені Берія.1953 року колгоспи об'єднали в один колгосп - Імені Жданова.

Наприкінці 70-х років  керівником колгоспу став І. М. Перерва, який вивів господарство на одне з кращих у районі. В селі були побудовані тваринницькі ферми, заправочна ГСМ, 15 добротних будинків для працівників господарства, їдальня. У 1985 році побудоване нове приміщення школи. Закладена проектна документація на газифікацію села. Великий внесок в розбудові господарства і села належить М.Ф. Горяінову. З його енергійними діями була збудована газопровідна мережа по селу і в 1989 році блакитний вогник запалав в оселях борщів'ян. Село газифіковане на 90%. У 1991 році був побудований 32-х квартирний будинок. Водопостачання _ централізоване ( 10 %) , решта з власних криниць та свердловин. На 14 із 20 вулиць збудували дорогу із твердим покриттям. Збудовані нові майстерня, склади, мельниця, маслозавод. Село телефонізоване на 60% (238 абонентів). На протязі 2001- 2005 років село «лихоманило» - проходило розпаювання землі та майна. В селі всього 595 пайовиків. В 2005  році  було  створене  ТОВ  АФ « Борщівське», яке бере активну участь у розвитку села.

Наше село живе і розвивається. Має необхідні  заклади соціально- культурної сфери : навчально – виховний заклад, ФАП, відділ зв'язку,  бібліотека . сільський клуб, 2 магазини, буфет, кафе.

Надзвичайне багатство нашої територіальної громади це трудолюбиві люди. Це та жива схованка людського духу , його багата скарбниця , у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, і розум, і досвід, і почуття. Люди доклали багато зусиль для його розвитку, щоб воно стало таким чарівним, яким є сьогодні.